Електрогазозварник

електрогазозварник

Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі. Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. У процесі роботи електрозварник виконує поступальні і коливальні переміщення електроду, регулює температуру, довжину дуги і процес утворення шва. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум'я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу. Праця електрогазозварника в основному ручна, виконується індивідуально, при мінімальному діловому спілкуванні. Працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні кольорофільтри. Режим роботи в основному двозмінний, темп роботи вільний. Професія має 1-6 розрядів.

 
Люди здавна володіли способом ковальського зварювання, але він був не настільки надійний, як електродугове або газове зварювання. Електричне зварювання було винайдене на Україні в середині XIX століття - Микола Миколайович Бенардос винайшов електричне зварювання із застосуванням вугільних електродів. Тоді ж з'явилися і перші електрозварники, які працювали під наглядом самих винахідників і дослідників цього нововведення в науці.
А вже в XX столітті у Франції був винайдений спосіб з'єднання розпечених крайок металевих виробів, нагрітих палаючим ацетиленом в середовищі кисню. З того часу ці типи зварок були вдосконалені і величезний внесок у дослідження даних технологій внесли вчені Радянського Союзу. Нинішні зварники працюють в захисному шоломі і спецодягу, а їх попередники для такої роботи застосовували захисні екрани з битого скла. 
Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і кольоросприйняття, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата. Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
Професія протипоказана людям, які страждають захворюваннями дихальних органів, опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо), серцево-судинної і нервової систем, розладами психіки і мають виражені дефекти зору і слуху.
Електрогазозварник повинен мати хорошу підготовку у сфері хімії та фізики (розділи електрика, електротехніка), математики, металознавства. Він повинен знати: фізичні і хімічні властивості чорних і кольорових металів, способи їх з'єднання залежно від розмірів деталей; конструкцію, принципи і режими роботи зварювальних апаратів; властивості електродів і способи їхнього підбору для різних марок зварюваних металів; правила підготовки деталей і вузлів для зварювання; причини виникнення внутрішніх напруг і деформацій у зварюваних виробах; технічні вимоги до якості зварних з'єднань, заходи запобігання браку і шляхи його усунення. Електрогазозварник повинен уміти: правильно вибирати потрібний режим зварювання; виконувати зварювання різними способами, у різних просторових положеннях; зварювати деталі різних конфігурацій і розмірів; заварювати раковини та інші дефекти у вузлах; виконувати наплавлення зношених деталей; здійснювати контроль режимів зварювання; виробляти приймання зварних з'єднань.
Варто лише поглянути, скільки довкола нас зварених з металу виробів, щоб зрозуміти, яке значення мають ці фахівці для суспільства. Металоконструкції зварюються найчастіше саме зваркою електродуги або газовою. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їхню роботу з тих місць, де вона зараз знаходиться, то наш світ розлетівся би по швах.
Люди з цією спеціальністю працюють на будівництві, у комунальних підприємствах, у промисловості і навіть на флоті. Електрогазозварник не має бути схильним до алергічних захворювань, мати міцну руку, щоб рівно тримати пальник або електрод, бути уважним і ніколи не вживати алкоголю на робочому місці. Такий фахівець повинен знати фізичні і хімічні основи виконуваного процесу, аби уникнути помилок.
Зварювальник ризикує отримати серйозні травми, оскільки працює з розжареними поверхнями, високою напругою або з балонами газу з великим тиском. Зрозуміло, і самі зварювані конструкції можуть бути важкими, погано закріпленими, що запросто може призвести до падінь з висоти або до інших нещасних випадків. Але зварювальник в солідній організації дуже добре заробляє і має можливість підробити на стороні.
З’єднувати метал можна навчитися у звичайному професійно-технічному училищі майже у всіх містах країни. Практика тут має набагато більше значення, ніж навчання. Багато фахівців цього ремесла не мають спеціальної освіти, але працюють не гірше за інших.
 
Розмальовка:

ПедПРЕСАМІНІСТЕРСТВО OСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ